Прийди продана
Auteurs
Paramètres
En savoir plus sur le livre
Вона була тричі продана. Рідною матір'ю-грекинею. Польським послом. До безтями закоханим чоловіком. Неймовірно красива, надзвичайно зваблива винуватиця найпишніших європейських балів і неоднозначних політичних рішень. Вона була в обіймах королів і вельмож, але жодного разу так і не покохала по-справжньому. Звичайна невільниця, що стала однією з найупливовіших жінок Польщі. Продана, зраджена, але не зламана. Софія Потоцька — жінка-легенда, що здолала шлях від невільничого ринку до графських замків і королівських покоїв... Юзеф глянув у вікно і побачив Софію. Дівчина йшла із саду з букетом квітів, граційна, прекрасна, в блакитній шовковій намітці, краї якої тріпотіли від вітру, як прозорі крила. Ось уже чути її кроки на сходах. Скрипнули двері кімнати. Юзеф підвівся з-за столу, оглянув себе в дзеркалі, підкрутив вуса джигун джигуном. Не спитавши дозволу, зайшов до Софії. Вона тримала в руках кришталеву вазу, збиралася опустити в неї квіти...
Achat du livre
Прийди продана, Павло Наніїв
- Langue
- Année de publication
- 2017
- Reliure
- (rigide),
- État du livre
- Abîmé
- Prix
- 6,09 €
Modes de paiement
Personne n'a encore évalué .
- Titre
- Прийди продана
- Langue
- Ukrainien
- Auteurs
- Павло Наніїв
- Publié
- 2017
- Format
- rigide
- ISBN10
- 6171238767
- ISBN13
- 9786171238763
- Séries
- Catégories
- Mots clés
- Description
- Вона була тричі продана. Рідною матір'ю-грекинею. Польським послом. До безтями закоханим чоловіком. Неймовірно красива, надзвичайно зваблива винуватиця найпишніших європейських балів і неоднозначних політичних рішень. Вона була в обіймах королів і вельмож, але жодного разу так і не покохала по-справжньому. Звичайна невільниця, що стала однією з найупливовіших жінок Польщі. Продана, зраджена, але не зламана. Софія Потоцька — жінка-легенда, що здолала шлях від невільничого ринку до графських замків і королівських покоїв... Юзеф глянув у вікно і побачив Софію. Дівчина йшла із саду з букетом квітів, граційна, прекрасна, в блакитній шовковій намітці, краї якої тріпотіли від вітру, як прозорі крила. Ось уже чути її кроки на сходах. Скрипнули двері кімнати. Юзеф підвівся з-за столу, оглянув себе в дзеркалі, підкрутив вуса джигун джигуном. Не спитавши дозволу, зайшов до Софії. Вона тримала в руках кришталеву вазу, збиралася опустити в неї квіти...




